Волынец И.Н. Внеклассная работа по литературному краеведению в курсе мировой литературы
В статье рассматриваются формы, методы и приемы учебной деятельности, которые являются целесообразными в процессе внеклассной работы по литературному краеведению в курсе мировой литературы в соответствии с определенными направлениями изучения связей зарубежных писателей с Украиной.
Ключевые слова: литературное краеведение; внеклассная работа; приемы, виды и формы учебной деятельности.
Volynets, I. The literary local history outclass work in the world literature course
The forms, the methods and the techniques of educational activity has been considered. They are appropriate in the literary local history outclass work in the world literature course in accordance with determined directions stud of foreign writers relations with Ukraine.
Key words: the literary local history, outclass work, methods, types and forms of educational activities.
Позакласній роботі з літературного краєзнавства великого значення надавали такі дослідники, як О. Ставровський, Є.Пасічник, М.Янко, Л.Мірошниченко та ін. [4; 6; 9; 12]. Так, зокрема, один із перших теоретиків краєзнавства О.Ставровський у праці "Краєзнавча робота у школі" розробив питання різних – індивідуальних, гурткових та масових – форм організації позакласної краєзнавчої діяльності школярів, які запропонував реалізувати за допомогою гуртків, туристично-краєзнавчих естафет, походів, шкільних краєзнавчих куточків, музеїв, конференцій, зльотів, вечорів [9]. Такі форми позакласної роботи було дібрано на основі принципу відповідності краєзнавчої діяльності віковим особливостям учнів
Досить ґрунтовно, на наш погляд, розроблено питання організації літературно-краєзнавчої діяльності школярів у позакласній роботі з української літератури у працях Є. Пасічника [6; 7]. Ученим визначено такі форми проведення зазначеного навчання: "екскурсії до історичних, краєзнавчих, літературно-меморіальних музеїв, пам’ятних місць, тих об’єктів, що змальовані у творах письменників, літературні подорожі в рідну природу"; літературно-краєзнавчі походи "по літературних місцях, пов’язаних з творчістю якогось письменника"; організація літературних вечорів на краєзнавчій основі, і таких, які присвячені творам певного літературного жанру, а також зустрічей, під час яких "учні діляться своїми враженнями про побачене під час екскурсій, походів, фольклорних експедицій" [7, с. 370, 377, 378, 382].
У кожному навчальному закладі, вважає Є.Пасічник, може бути впроваджено такий вид діяльності, як літературна картографія, тобто виготовлено "карти, які відтворюють літературну географію краю", оскільки "немає такої області в Україні, яка не була б зв’язана з іменами визначних письменників" [7, с. 373]. На думку методиста, значну роль в активізації літературно-краєзнавчої позакласної роботи відіграють шкільні музеї, створення та функціонування яких передбачає різні види діяльності учнів: зустрічі з діячами літератури і мистецтва, з людьми, які знали письменника або були свідками цікавих історично-культурних подій, з певними організаціями тощо, виготовлення та впорядкування експонатів музею, публікації у виданнях, випуски альбомів, альманахів учнівської творчості та інше.
Іншими ефективними формами літературно-краєзнавчої роботи вченим визначено читацькі конференції та диспути.
Тотожними до наведених вище є погляди П.Іванова, М.Янка щодо літературно-краєзнавчої діяльності учнів, однак методистами визначено і такі види роботи школярів: краєзнавчі дослідження [3], оформлення краєзнавчих папок, бесіди за прочитаними творами краєзнавчої тематики [12].
У 1980 році з'явилося наукове дослідження О.Фесенко "Використання краєзнавства у процесі вивчення літератури", в якому обґрунтовано психолого-педагогічні аспекти використання матеріалів літературного краєзнавства в навчально-виховному процесі, зокрема і в позакласній роботі [11]. Автором зазначено, що врахування вікових особливостей допомагає формувати у школярів, зокрема у старшокласників, власний погляд на світ, інтерес до суспільних, моральних, естетичних проблем, до художньої літератури, навички самостійної дослідницької роботи, потребу в творчості. Ученою визначено принципи використання літературно-краєзнавчих матеріалів, закцентовано увагу на співвідношенні прийомів і форм вивчення літератури рідного краю та характері тем програми з російської літератури у 8-10 класах і, як результат, запропоновано методичні рекомендації щодо використання краєзнавчих матеріалів на уроках російської літератури і в позакласній роботі.
Г.Самойленко у позакласній роботі з краєзнавства виокремлює колективні форми (екскурсії, походи пам’ятними місцями та в музеї, експедиції, вечори, олімпіади, конкурси, конференції, концерти, зустрічі), групові (гуртки, товариства, метою яких є підготовка альбомів, альманахів, журналів, газет, наочних посібників тощо) та індивідуальні – знайомство з краєзнавчою літературою, архівними матеріалами, підготовка рефератів, доповідей, матеріалів до оглядових чи монографічних тем, записи спогадів, збирання та оброблення фольклорних матеріалів [8].
